Спецпроект

Ющенко, Забужко, Матіос і Шкляр просять підписатися за Мазепу

"Наша Україна" закликає українців підписати відкритий лист до громади та до влади міста Полтави з приводу встановлення пам’ятника гетьману Івану Мазепі.

Відповідну петицію можна підписати на сайті gopetition.com.

"Шановні полтавці! Зараз від вас залежатиме, чи буде встановлено в Полтаві пам`ятник Гетьманові України Іванові Мазепі - справжньому народному герою України, який є прикладом справжнього, дієвого патріотизму і громадянської мудрості, людині незламного духу і стратегічного мислення, якого так часто бракувало українським очільникам", - йдеться у листі.

Автори звертаються "до української інтелігенції, до всіх українських патріотів, де б вони не народилися і не жили" з проханням "не бути байдужими манкуртами і підтримати ініціативу встановлення пам'ятника національному героєві України, рівному за своїм значенням Джорджу Вашингтону, Симону Болівару чи Богданові Хмельницькому".

Лист підписали екс-президент Віктор Ющенко, голова політради "Нашої України" Валентин Наливайченко, екс-міністр культури Василь Вовкун, народні депутати.

Крім того, звернення підписали Герой України, народний артист України Анатолій Паламаренко, письменниця Оксана Забужко, лауреат премії ім. Василя Стуса Василь Овсієнко, лауреат Шевченківської премії Василь Шкляр, поет, видавець, директор видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" Іван Малкович, письменниця Марія Матіос, лідер гурту "Плач Єремії" Тарас Чубай, президент міжнародного кінофестивалю "Молодість", директор Української кінофундації Андрій Халпахчі.

Пам'ятник, виготовлений на пожертви громадян з усієї України за посередництва полтавської "Просвіти" і народного депутата Миколи Кульчинського, мали встановити ще у 2009 році, до 300-річчя Полтавської битви, але через протидію тодішнього мера Андрія Матковського (БЮТ) встановлення монументу зірвалося.

Зараз монумент перебуває на території виробника - київського комбінату "Художник", оскільки не вирішено питання про його розміщення в Полтаві. При цьому пам'ятник почали вже розкрадати, зокрема познімали бронзові ґудзики.

Нещодавно новообраний мер Полтави Олександр Мамай (партія "Совість України") заявив, що дасть дозвіл на встановлення в місті пам'ятника гетьману Івану Мазепі, якщо Верховна Рада ухвалить відповідне рішення, а президент підпише його.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.