Спецпроект

Ющенко, Забужко, Матіос і Шкляр просять підписатися за Мазепу

"Наша Україна" закликає українців підписати відкритий лист до громади та до влади міста Полтави з приводу встановлення пам’ятника гетьману Івану Мазепі.

Відповідну петицію можна підписати на сайті gopetition.com.

"Шановні полтавці! Зараз від вас залежатиме, чи буде встановлено в Полтаві пам`ятник Гетьманові України Іванові Мазепі - справжньому народному герою України, який є прикладом справжнього, дієвого патріотизму і громадянської мудрості, людині незламного духу і стратегічного мислення, якого так часто бракувало українським очільникам", - йдеться у листі.

Автори звертаються "до української інтелігенції, до всіх українських патріотів, де б вони не народилися і не жили" з проханням "не бути байдужими манкуртами і підтримати ініціативу встановлення пам'ятника національному героєві України, рівному за своїм значенням Джорджу Вашингтону, Симону Болівару чи Богданові Хмельницькому".

Лист підписали екс-президент Віктор Ющенко, голова політради "Нашої України" Валентин Наливайченко, екс-міністр культури Василь Вовкун, народні депутати.

Крім того, звернення підписали Герой України, народний артист України Анатолій Паламаренко, письменниця Оксана Забужко, лауреат премії ім. Василя Стуса Василь Овсієнко, лауреат Шевченківської премії Василь Шкляр, поет, видавець, директор видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" Іван Малкович, письменниця Марія Матіос, лідер гурту "Плач Єремії" Тарас Чубай, президент міжнародного кінофестивалю "Молодість", директор Української кінофундації Андрій Халпахчі.

Пам'ятник, виготовлений на пожертви громадян з усієї України за посередництва полтавської "Просвіти" і народного депутата Миколи Кульчинського, мали встановити ще у 2009 році, до 300-річчя Полтавської битви, але через протидію тодішнього мера Андрія Матковського (БЮТ) встановлення монументу зірвалося.

Зараз монумент перебуває на території виробника - київського комбінату "Художник", оскільки не вирішено питання про його розміщення в Полтаві. При цьому пам'ятник почали вже розкрадати, зокрема познімали бронзові ґудзики.

Нещодавно новообраний мер Полтави Олександр Мамай (партія "Совість України") заявив, що дасть дозвіл на встановлення в місті пам'ятника гетьману Івану Мазепі, якщо Верховна Рада ухвалить відповідне рішення, а президент підпише його.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.