Спецпроект

Анонс: засідання історичного клубу про СБУ й архіви КДБ

Історичний клуб анонсує своє восьме засідання - присвячене цікавості Служби безпеки України до істориків, які працювали з архівами КДБ.

Завтра відбудеться засідання історичного клубу на тему "Нездорова цікавість СБУ до українських істориків, що працювали з архівами КДБ. У чому причина: в порушенні держтаємниці, приватного життя високопосадових сексотів радянської доби чи щось інше? Версії, аргументи за і проти, проекти рішень".

Заявлені організаторами учасники: науковці, громадські та політичні діячі, представники ЗМІ, представники та активісти молодіжних громадських організацій, молодь, що цікавиться проблематикою зазначеної теми.

Засідання клубу відбудеться у вівторок, 1 березня 2011 року о 18:00. Місце проведення: вул. Фрунзе, 63Д, конференц-зал (3 поверх)

Організатори заходу: Українська Політична Група, Громадська Конституційна Рада, товариство "УКРАЇНСЬКИЙ КЛУБ", Центр "Свобода слова", Інститут української політики, Інформаційне Агентство «НАЦІЯ», Всеукраїнська творча спілка "Літературний форум", Українська громада, Міжнародний інститут демократій.

Обов'язкова реєстрація учасників: (095) 4457550

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.