Спецпроект

Французи завершили зйомки фільму про Голодомор на Харківщині

Зйомки фільму "Голодомор, забутий геноцид" (Holodomor, le génocide oublié) провадить французька компанія "Лопеві Імаж".

Про це повідомляє харківський сайт, присвячений Голодомору.

Влітку 2010 року автор сценарію і режисер фільму пані Бенедикт Бане приїхала на Харківщину і була вражена розповідями старожилів с. Глушківка Куп'янського району про події 1932-33 рр. Через брак часу минулого року відзняли свідчення лише трьох мешканців села. Цього разу героями її фільму стали іще дев'ятеро свідків Голодомору з сіл Глушківка і Колісниківка.

Як повідомляє харківська газета "Главное", найбільшим потрясінням для знімальної групи була відчайдушна сповідь Валентини Василівни Гончарової про злочинні дії її батька Василя Садовського, уповноваженого по хлібозаготівлях у селі Табаївка Куп'янського району.

Французько-італійський "комікс" про Голодомор

Показуючи фотографію, на якій він хизується револьвером, направленим у бік її матері, літня жінка заявила: "Попри те, що він покинув нас, мені все життя було соромно перед людьми за те, що я є дочкою цього ката, тож хай увесь світ тепер знає, якими були ці комуністи, і що вони зробили з власним народом".

Французькі кінематографісти також записали інтерв'ю із харківськими істориками і громадськими діячами, зокрема співголовою Харківської правозахисної групи Євгеном Захаровим, автором історико-правового висновку "Чи можна кваліфікувати Голодомор 1932 - 1933 років в Україні та на Кубані як геноцид".  

За словами пані Бенедикт Бане, постпродакшн триватиме до літа 2012 року, щоб прем'єрний показ фільму відбувся до 80-х роковин Голодомору 1932-1933 років.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.