Спецпроект

МЕР ЛЬВОВА: БАНДЕРА І ШУХЕВИЧ – ЦЕ НАШІ ГЕРОЇ

4 березня відбулися урочистості із вшанування пам’яті командувача УПА Романа Шухевича у його родинному селі Краковці на Яворівщині.

Про це повідомляє прес-служба Львівської облради.

У заходах взяли участь голова Львівської облради Олег Панькевич, депутати Львівської облради, керівництво Яворівського району, мешканці села та учні Краковецької школи, яка носить ім'я Шухевича.

Біля погруддя Шухевичу відбулася панахида та віче.

"У цьому особливому місці ми відчуваємо зв'язок між нами і нашими попередниками. Цими стежками ходив Роман Шухевич, який був, є і буде для нас і наступних поколінь тим ідеалом, на який треба рівнятися", - заявив Панькевич.

Що знайшли у Шухевича 5 березня 1950 року

"Ми повинні повертатися до вічних українських цінностей, наслідувати наших героїв, тому що проти них ведуть боротьбу - не збройну, а інформаційну. Із нас хочуть витравити нашу пам'ять, пам'ять про наше минуле, зокрема, і про героя Романа Шухевича", - додав він.

Панькевич також ознайомився зі школою, оглянув музей Шухевича.

У свою чергу мер Львова Андрій Садовий закликав ушанувати пам'ять героїв.

"Львів'яни повинні твердо стояти на позиціях. Шухевич, Бандера - це наші герої, які воювали за незалежність нашої країни, вони не захоплювали чужої території, вони боронили нашу землю. Приємно, що діти та молодь пам'ятають та вшановують героїв", - заявив Садовий, повідомляє прес-служба Львівської міськради.

У суботу у Львові низку заходів, присвячених 61-ій річниці з дня смерті Шухевича, проведе львівський осередок НСОУ "Пласт".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.