Спецпроект

Увага! Збір коштів на екранізацію "Чорного ворона" (РАХУНОК)

Громадські активісти з "Холодноярської ініціативи" закликають українців підтримати ідею збору коштів на екранізацію історичного роману письменника Василя Шкляра "Чорний ворон".

Раніше ідею альтернативної премії для Василя Шкляра озвучив письменник Юрій Андрухович. У відповідь автор "Чорного ворона" пообіцяв, що "якщо люди якісь гроші зберуть, я їх віддам на кінофільм".

Отже, на чисельні прохання читачів УП повідомляємо реквізити для перерахунку коштів, які "Історичній Правді" надав автор "Чорного Ворона":

---------------------------------------

Одержувач: Шкляр В.М.

Банк: "Приватбанк", номер р/р 26202601729257 МФО: 305299 ЄДРПОУ: 14360570

Призначення платежу: благодійний внесок.

Також є валютний рахунок - банк і реквізити ті ж самі, тільки номер р/р дещо інший - 26202601729310.

---------------------------------------

Під зверненням з проханням підтримати ініціативу поставили свої підписи видавці Брати Капранови, правознавець Ігор Коліушко, громадські діячі Євген Золотарьов, Андрій Юсов, Олексій Кляшторний, Тарас Рондзістий, народний депутат Тарас Стецьків, історик Олександр Палій, поет Сергій Пантюк, лікар Анатолій Якименко та інші.

Крім того, автори звернення закликали президента Віктора Януковича виконати вимогу Василя Шкляра і негайно звільнити з посади ксенофоба Табачника.

"Холодноярська Ініціатива" -– це спільнота громадських активістів, котрі об’єднались на початку серпня 2010 року в Холодному Яру і мають на меті самоорганізацію українців та зміну влади.

На створення Ініціативи її учасників надихнули твори про антибільшовицьку боротьбу в центральній Україні в 20-х роках минулого століття: романи Юрія Горліса-Горського "Холодний Яр" та Василя Шкляра "Чорний Ворон".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.