Спецпроект

Вітренко зачитала в суді 217 сторінок звинувачень на адресу УПА

В Окружному адміністративному суді Києва триває розгляд справи за позовом Наталії Вітренко. Керівник Прогресивної соціалістичної партії України оскаржує указ, яким свого часу Президент Віктор Ющенко вшанував борців за українську незалежність.

Якщо на попередні засідання приходило до 500 небайдужих громадян, то на останнє засідання прийшли тільки п'ятеро людей зі сторони відповідача, серед них - правозахисник Іван Макар, адвокат Степана Бандери-молодшого Роман Орєхов, нащадок бійців УПА Олесь Гриб і донька президента УГВР Наталя Осьмак.

Не хотів пропускати це засідання Юрій Шухевич, але рідні порадили не їхати цього разу до Києва, бо такі поїздки для нього дуже втомливі.

Нагадаємо, суддівська колегія розглядає справу вже по суті. Слово мала лідерка ПСПУ, і скористалася ним сповна. "Загалом Вітренко надавала пояснення протягом сімох годин (якщо врахувати ще й минуле засідання), - ділиться враженнями Роман Орєхов. - Слухати це нестерпно, але мусимо триматися, бо суд зайняв позицію: вислухаєте ви - вислухають вас".

Під час промови Наталія Вітренко двічі намагалася заплакати. Загалом вона зачитала 217 аркушів тексту.

Також на суд запросили представника позивача - російського історика, директора фонду "Историческая память" Олександра Дюкова.

Як повідомляє "Україна Молода", сама Вітренко, очевидно, не встигла поговорити з Дюковим перед судом (він щойно прилетів із Москви і з'явився вже після початку засідання), тож історик не знав чітко, у чому саме полягає предмет позову.

Відтак, відповідаючи на запитання Романа Орєхова, Дюков від імені позивача визнав, що і ОУН і УПА таки боролися за створення незалежної самостійної держави. Цим самим Олександр Решедеович спростував цілу низку тверджень самої Вітренко, яка не вважає упівців борцями за Українську державу.

Цікаво, що сам Дюков був вражений тим, що в судовому процесі задіяні нащадки добре відомих для нього як для історика людей - дочка президента Української головної визвольної ради Наталя Осьмак, син останнього командира УПА Василя Кука - пан Юрій, а також Юрій Шухевич.

На цьому виступ позивача завершено. У засіданні оголошено перерву до 15 квітня. Надалі планують заслухати представників відповідача і надати право для виступу третім особам.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.