Спецпроект

Центральний держархів відреставрує кінохроніку коронації Миколи ІІ

Компанія "Кінотур" спільно з Центральним державним кінофотофоноархівом України (ЦДКФФА) ім. Пшеничного відреставрує збірник архівних кінодокументів "Перші кінозйомки в Російській імперії", куди входить зйомка коронації імператора Миколи II і 200 -річчя святкування Полтавської битви.

"Кінотур" і ЦДКФФА уклали договір про співпрацю у сфері відновлення, реставрації кіно-та відеодокументів Національного архівного фонду України, сканування і переведення їх у цифровий формат, обробки та повної цифрової реставрації для подальшого зберігання та розповсюдження, а також створення страхового фонду.

У рамках даного договору будуть відреставровані та оцифровані копії кінодокументів "Перші кінозйомки в Російській імперії", які було передано в ЦДКФФА з Російського державного архіву кінофотодокументів ще в 1960-і рр..

У 1896 році оператор фірми "Люм'єр" Камілл Серф зняв коронацію російського імператора Миколи II. За завданням засновників кінематографії братів Люм'єр він поїхав у відрядження, щоб провести документальні зйомки в декількох країнах.

У 1909 році було знято дев'ять стрічок кінохроніки, які зафіксували святкування Миколою ІІ 200-ї річниці перемоги свого предка Петра І в Полтавській битві.

"Кінотур" (Kinotur Digital Intermediate Lab) - єдина компанія в Україні, що надає повний комплекс послуг з фіналізації і мастерингу фільмів. Підприємство володіє всією необхідною інфраструктурою для реставрації старих кінострічок.

Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного - одне з найбільших в Україні архівних установ. Заснований в 1932 році як Всеукраїнський центральний фотокіноархів в Києві. На сьогодні в структурі архіву функціонують 13 відділів і секторів.

ЦДКФФУ підпорядковується Державному комітету архівів України, який очолює колишній нардеп від Компартії Ольга Гінзбург.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.