Спецпроект

Центральний держархів відреставрує кінохроніку коронації Миколи ІІ

Компанія "Кінотур" спільно з Центральним державним кінофотофоноархівом України (ЦДКФФА) ім. Пшеничного відреставрує збірник архівних кінодокументів "Перші кінозйомки в Російській імперії", куди входить зйомка коронації імператора Миколи II і 200 -річчя святкування Полтавської битви.

"Кінотур" і ЦДКФФА уклали договір про співпрацю у сфері відновлення, реставрації кіно-та відеодокументів Національного архівного фонду України, сканування і переведення їх у цифровий формат, обробки та повної цифрової реставрації для подальшого зберігання та розповсюдження, а також створення страхового фонду.

У рамках даного договору будуть відреставровані та оцифровані копії кінодокументів "Перші кінозйомки в Російській імперії", які було передано в ЦДКФФА з Російського державного архіву кінофотодокументів ще в 1960-і рр..

У 1896 році оператор фірми "Люм'єр" Камілл Серф зняв коронацію російського імператора Миколи II. За завданням засновників кінематографії братів Люм'єр він поїхав у відрядження, щоб провести документальні зйомки в декількох країнах.

У 1909 році було знято дев'ять стрічок кінохроніки, які зафіксували святкування Миколою ІІ 200-ї річниці перемоги свого предка Петра І в Полтавській битві.

"Кінотур" (Kinotur Digital Intermediate Lab) - єдина компанія в Україні, що надає повний комплекс послуг з фіналізації і мастерингу фільмів. Підприємство володіє всією необхідною інфраструктурою для реставрації старих кінострічок.

Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного - одне з найбільших в Україні архівних установ. Заснований в 1932 році як Всеукраїнський центральний фотокіноархів в Києві. На сьогодні в структурі архіву функціонують 13 відділів і секторів.

ЦДКФФУ підпорядковується Державному комітету архівів України, який очолює колишній нардеп від Компартії Ольга Гінзбург.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.