Спецпроект

Герої України просять Януковича надати статус пам'ятки львівській "Цитаделі"

Герої України у відкритому листі до Президента просять надати комплексові "Цитадель" статус національної пам'ятки - меморіалу міжнаціональної пам'яті.

"Цитадель" - єдиний в Україні збережений комплекс австрійських фортифікаційних укріплень середини XIX століття, повідомляє Радіо Свобода.

У роки Другої Світової війни тут розташовувався найбільший німецький концтабір в Європі "Шталаґ-328", в якому утримували понад 280 тисяч полонених різних національностей. Половина з них там і загинула.

Згідно з  архівними матеріалами СБУ, у таборі з 1941 до 1944 років утримувались військовополонені: українці, росіяни, євреї, французи, бельгійці і навіть італійці, які відмовлялися воювати за режим Муссоліні. Їх тримали у жахливих умовах, під відкритим небом, без їжі.

Комендантом таборової поліції працював Андрій Якушев, за національністю мордвин, народився в Росії. Він був найжорстокішим катом. У 1977 році, за доказами радянського слідства, Якушев був засуджений до розстрілу.

Городяни постійно чули постріли і крики з гори концтабору, бачили дим від спалених тіл. Але про ці жахливі сторінки на "Цитаделі" не написано жодного слова, немає хреста, пам'ятної таблички. Зате на території розташувались комерційні структури і збудований готель до Євро-2012.

Директор Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв колишнього СРСР Мейлах Шейхет ще торік звернувся у Львівську обласну адміністрацію з проханням повідомити, куди були вивезли людські останки, знайдені під час будівництва готельно-ресторанного комплексу.

Його лист проігнорували львівські чиновники, яких називають причетними до будівництва готелю.

Герої України Роман Іваничук, Борис Возницький, Юрій Шухевич, Степан Хмара вважають, що комплексові "Цитадель" потрібно надати національний статус, бо це унеможливить приватизацію окремих об'єктів комплексу і незаконну забудову унікального історичного, природного, рекреаційного місця.

"Недоречні розваги на місці, де загинули 140 тисяч українців, росіян, французів, бельгійців, італійців, євреїв, людей інших національностей", - зазначив колишній політв'язень Юрій Шухевич (син командира УПА Романа Шухевича).

"Танці на кістках - аморально. Бог покарає і тих, хто будує, і нас, якщо ми промовчимо", - додав Степан Хмара.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.