Спецпроект

Влада передумала виселяти з Лаври музеї. "Домовились з МП"

Київська влада не виселятиме музеї з Києво-Печерської лаври.

Про це заявив під час звіту у Київраді голова КМДА Олександр Попов, повідомляє УП.Київ.

"У нас є домовленість з московським патріархатом, що ми не будемо виселяти музеї. Вони там залишаться", - заявив Попов.

"Ми проводимо подальші роботи щодо вирішення потреб будівництва тих закладів, які можуть в подальшому бути використані під таке призначення. Але найближчим часом таке переселення не відбудеться", - додав він.

Нагадаємо, що в листопаді-грудні 2010 року уряд Азарова вимагав від музеїв, розташованих на території Києво-Печерської лаври, звільнити їхні приміщення (спершу навіть вимагалося зробити це протягом двох тижнів).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.