Спецпроект

Письменник, якому не дали Шевченківську премію, напише роман про УПА

На зустрічі з громадськістю в Івано-Франківську у відповідь на прохання написати роман про УПА, Василь Шкляр пообіцяв зробити це через п'ять років.

На думку письменника, який цього року так і не отримав проголосовану членами Шевченківського комітету Державну премію з літератури, "такий роман [про Українську Повстанську Армію] має писати в першу чергу галичанин".

Кореспондент УНІАН передав позицію літератора, який вважає, що мешканець Західної України "зможе ліпше передати колорит і дух" того часу, використати говірку та інші особливості краю, де діяла УПА.

Останній бій УПА на Тернопільщині. 1960-й рік

За словами Шкляра, йому відомо, що декілька відомих письменників, вихідців з Галичини, пишуть книги на тему діяльності УПА.

"Якщо через п'ять років такого роману про УПА не буде написано галичанами, я, як буду дужий, його напишу. Я Вам це обіцяю", - наголосив письменник.

Про збір коштів на екранізацію фільму за мотивами твору В.Шкляра "Чорний ворон" 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.