Спецпроект

Письменник, якому не дали Шевченківську премію, напише роман про УПА

На зустрічі з громадськістю в Івано-Франківську у відповідь на прохання написати роман про УПА, Василь Шкляр пообіцяв зробити це через п'ять років.

На думку письменника, який цього року так і не отримав проголосовану членами Шевченківського комітету Державну премію з літератури, "такий роман [про Українську Повстанську Армію] має писати в першу чергу галичанин".

Кореспондент УНІАН передав позицію літератора, який вважає, що мешканець Західної України "зможе ліпше передати колорит і дух" того часу, використати говірку та інші особливості краю, де діяла УПА.

Останній бій УПА на Тернопільщині. 1960-й рік

За словами Шкляра, йому відомо, що декілька відомих письменників, вихідців з Галичини, пишуть книги на тему діяльності УПА.

"Якщо через п'ять років такого роману про УПА не буде написано галичанами, я, як буду дужий, його напишу. Я Вам це обіцяю", - наголосив письменник.

Про збір коштів на екранізацію фільму за мотивами твору В.Шкляра "Чорний ворон" 

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.