Спецпроект

Захищати Київ від забудови вийшло близько 600 людей (ФОТО)

Більше півтисячі людей пройшли центральними вулицями міста з вимогами не забудовувати сквери та історичний центр Києва.

Також вони вимагали встановити більше урн для сміття і побудувати велосипедні доріжки, повідомляє прес-служба Національного екологічного центру.

Ініціаторами маршу виступили громадянська ініціатива "Збережи старий Київ", Національний екологічний центр України, Асоціація велосипедистів Києва, профспілка "Народна солідарність", ГО "Люстрація" та інші громадські організації.

Мітингуючі зібралися о 12:00 у Золотоворітському сквері біля так званого "замку Барона" (вулиця Ярославів Вал, 1) - однієї з архітектурних перлин центру столиці, яким загрожує знищення.

У Золотоворітському сквері. Це та інші фото: Ірина Бондаренко (Асоціація велосипедистів Києва)

Звідти рушили до метро „Театральна", де кияни уже кілька років ведуть боротьбу проти будівництва торговельного центру, який зайняв усю площу скверу і перекриває значну частину тротуару.

 Колона спускається до "Театральної"

Незважаючи на безліч документів, що забороняють будівництво над куполом метро "Театральна", воно все одно ведеться.

Хто сильніше, той і правий?

"Наша вимога - зупинити дію лобістського закону „Про регулювання містобудівної діяльності". Ми хочемо, аби цей закон відмінили, і коли приймали рішення про будівництво, прислухалися, у першу чергу, до громадськості. Президент сказав, що припинить незаконне будівництво в центрі, а водночас Верховна Рада прийняла цей закон, який вигідний тільки забудовникам. То нехай виконують свої обіцянки!" - заявив Ігор Луценко ("Збережи старий Київ").

Успіх боротьби із незаконною забудовою залежить від місцевих мешканців. Схоже, сусіди незаконної споруди на "Театральній" не проти того, що вона затуляє їм вікна

Одна з учасниць маршу запропонувала власноруч розібрати незаконну забудову на Театральній, не чекаючи на це грошей з бюджету.

Руки геть

Після виступу на сходах театру імені Лесі Українки, будівля якого також потерпає від близького будівельного майданчика, учасники маршу спустилися до київської мерії.

 "Пляжі - дітям, а не під бетон"

"Ми виступаємо за збереження зелених зон Києва, тим більше, в історичному центрі, де їх залишилося надзвичайно мало", - оголосив один з організаторів маршу Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України.

Учасники маршу на Хрещатику, навпроти мерії і держадміністрації

Акцію супроводжували велосипедисти, вимогою яких було будівництво у Києві велосипедних доріжок.

 "Гуляти по парках, а не по забудовах"

Також учасники маршу вимагали встановити в місті урни через кожні 60-100 метрів, забезпечити своєчасне прибирання сміття з них та ввести штрафи за розкидання сміття.

Мир урнам, війна кіоскам

Після концерту на Європейській площі учасники рушили до гори Щекавиці, яку зараз розривають бульдозерами під нове масштабне будівництво.

 Мітинг-концерт на Європейській площі

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.