Спецпроект

Захищати Київ від забудови вийшло близько 600 людей (ФОТО)

Більше півтисячі людей пройшли центральними вулицями міста з вимогами не забудовувати сквери та історичний центр Києва.

Також вони вимагали встановити більше урн для сміття і побудувати велосипедні доріжки, повідомляє прес-служба Національного екологічного центру.

Ініціаторами маршу виступили громадянська ініціатива "Збережи старий Київ", Національний екологічний центр України, Асоціація велосипедистів Києва, профспілка "Народна солідарність", ГО "Люстрація" та інші громадські організації.

Мітингуючі зібралися о 12:00 у Золотоворітському сквері біля так званого "замку Барона" (вулиця Ярославів Вал, 1) - однієї з архітектурних перлин центру столиці, яким загрожує знищення.

У Золотоворітському сквері. Це та інші фото: Ірина Бондаренко (Асоціація велосипедистів Києва)

Звідти рушили до метро „Театральна", де кияни уже кілька років ведуть боротьбу проти будівництва торговельного центру, який зайняв усю площу скверу і перекриває значну частину тротуару.

 Колона спускається до "Театральної"

Незважаючи на безліч документів, що забороняють будівництво над куполом метро "Театральна", воно все одно ведеться.

Хто сильніше, той і правий?

"Наша вимога - зупинити дію лобістського закону „Про регулювання містобудівної діяльності". Ми хочемо, аби цей закон відмінили, і коли приймали рішення про будівництво, прислухалися, у першу чергу, до громадськості. Президент сказав, що припинить незаконне будівництво в центрі, а водночас Верховна Рада прийняла цей закон, який вигідний тільки забудовникам. То нехай виконують свої обіцянки!" - заявив Ігор Луценко ("Збережи старий Київ").

Успіх боротьби із незаконною забудовою залежить від місцевих мешканців. Схоже, сусіди незаконної споруди на "Театральній" не проти того, що вона затуляє їм вікна

Одна з учасниць маршу запропонувала власноруч розібрати незаконну забудову на Театральній, не чекаючи на це грошей з бюджету.

Руки геть

Після виступу на сходах театру імені Лесі Українки, будівля якого також потерпає від близького будівельного майданчика, учасники маршу спустилися до київської мерії.

 "Пляжі - дітям, а не під бетон"

"Ми виступаємо за збереження зелених зон Києва, тим більше, в історичному центрі, де їх залишилося надзвичайно мало", - оголосив один з організаторів маршу Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України.

Учасники маршу на Хрещатику, навпроти мерії і держадміністрації

Акцію супроводжували велосипедисти, вимогою яких було будівництво у Києві велосипедних доріжок.

 "Гуляти по парках, а не по забудовах"

Також учасники маршу вимагали встановити в місті урни через кожні 60-100 метрів, забезпечити своєчасне прибирання сміття з них та ввести штрафи за розкидання сміття.

Мир урнам, війна кіоскам

Після концерту на Європейській площі учасники рушили до гори Щекавиці, яку зараз розривають бульдозерами під нове масштабне будівництво.

 Мітинг-концерт на Європейській площі

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.