Спецпроект

Захищати Київ від забудови вийшло близько 600 людей (ФОТО)

Більше півтисячі людей пройшли центральними вулицями міста з вимогами не забудовувати сквери та історичний центр Києва.

Також вони вимагали встановити більше урн для сміття і побудувати велосипедні доріжки, повідомляє прес-служба Національного екологічного центру.

Ініціаторами маршу виступили громадянська ініціатива "Збережи старий Київ", Національний екологічний центр України, Асоціація велосипедистів Києва, профспілка "Народна солідарність", ГО "Люстрація" та інші громадські організації.

Мітингуючі зібралися о 12:00 у Золотоворітському сквері біля так званого "замку Барона" (вулиця Ярославів Вал, 1) - однієї з архітектурних перлин центру столиці, яким загрожує знищення.

У Золотоворітському сквері. Це та інші фото: Ірина Бондаренко (Асоціація велосипедистів Києва)

Звідти рушили до метро „Театральна", де кияни уже кілька років ведуть боротьбу проти будівництва торговельного центру, який зайняв усю площу скверу і перекриває значну частину тротуару.

 Колона спускається до "Театральної"

Незважаючи на безліч документів, що забороняють будівництво над куполом метро "Театральна", воно все одно ведеться.

Хто сильніше, той і правий?

"Наша вимога - зупинити дію лобістського закону „Про регулювання містобудівної діяльності". Ми хочемо, аби цей закон відмінили, і коли приймали рішення про будівництво, прислухалися, у першу чергу, до громадськості. Президент сказав, що припинить незаконне будівництво в центрі, а водночас Верховна Рада прийняла цей закон, який вигідний тільки забудовникам. То нехай виконують свої обіцянки!" - заявив Ігор Луценко ("Збережи старий Київ").

Успіх боротьби із незаконною забудовою залежить від місцевих мешканців. Схоже, сусіди незаконної споруди на "Театральній" не проти того, що вона затуляє їм вікна

Одна з учасниць маршу запропонувала власноруч розібрати незаконну забудову на Театральній, не чекаючи на це грошей з бюджету.

Руки геть

Після виступу на сходах театру імені Лесі Українки, будівля якого також потерпає від близького будівельного майданчика, учасники маршу спустилися до київської мерії.

 "Пляжі - дітям, а не під бетон"

"Ми виступаємо за збереження зелених зон Києва, тим більше, в історичному центрі, де їх залишилося надзвичайно мало", - оголосив один з організаторів маршу Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України.

Учасники маршу на Хрещатику, навпроти мерії і держадміністрації

Акцію супроводжували велосипедисти, вимогою яких було будівництво у Києві велосипедних доріжок.

 "Гуляти по парках, а не по забудовах"

Також учасники маршу вимагали встановити в місті урни через кожні 60-100 метрів, забезпечити своєчасне прибирання сміття з них та ввести штрафи за розкидання сміття.

Мир урнам, війна кіоскам

Після концерту на Європейській площі учасники рушили до гори Щекавиці, яку зараз розривають бульдозерами під нове масштабне будівництво.

 Мітинг-концерт на Європейській площі

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.