Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ПОПРОСИВ ЛЬВІВ'ЯН СВЯТКУВАТИ 9 ТРАВНЯ "ЯК СЛІД" (оновлено)

Президент України Віктор Янукович просить Львівську обласну раду повернутися до розгляду питання про святкування Дня перемоги 9 травня, і "належним чином" відзначити цей день.

Про це президент заявив сьогодні під час візиту у Львів, повідомляє "Інтерфакс".

"Це дуже погане рішення. Я хотів би звернутися до Львівської облради і до жителів області - подумати над цим питанням", - сказав Янукович.

За твердженням "Інтерфаксу", під "дуже поганим рішенням" Янукович мав на увазі вимоги Львівської облради щодо скасування радянської символіки. Тим часом львівський сайт Zaxid.net повідомляє: Януковича обурило те, що місцева влада не вважає 9 травня святом. 

На запитання журналіста "Високого Замку" про ставлення президента до того, що у Львові не святкуватимуть День Перемоги, Янукович назвав його негативним.

"Я вважаю, що це неповага до того покоління, яке зробило свою справу для нашого покоління, - сказав Янукович. - Я взагалі за те, щоб ми ніколи не забували про тих, хто справді для нас створив цей день".

Янукович назвав історію Великої Вітчизняної "нашою спільною історією".

Нагадаємо, що 5 квітня 2011 року Львівська обласна рада прийняла заяву "Радянські міфи потрібно знищувати", в якій заявила про неприпустимість вивішування червоних "прапорів Перемоги" на адміністративних будівлях 9 травня.

Червоні прапори на День Перемоги вивішуватимуть по всій Україні? (ФОТО)

Як сказано у заяві облради, замість того, щоб вшанувати пам’ять 10 мільйонів українців, полеглих у часи Другої світової війни, центральна влада і окремі органи місцевого самоврядування "знову планують організувати бучні відзначення 9 травня, в день так званої перемоги у міфічній Великій Вітчизняній війні".

У лютому 2011 року секретар Львівської міської ради Василь Павлюк (партія "Свобода") заявив, що замість Дня Перемоги міська влада буде святувати Свято Героїв 10 травня - він мав на увазі "всіх, хто боровся у будь-якій армії" за Україну.

25 травня 2010 року Львівська облрада ухвалила рішення 8-9 травня святкувати не День Перемоги, а День пам’яті жертв Другої світової війни.

Розкажіть, як ваша родина пережила Другу світову (сімейні історії)

У червні 2010 року Львівська міськрада прийняла рішення "Про використання державного прапора в місті Львові", згідно з яким 9 травня у Львові державний прапор будуть вивішувати з траурною стрічкою.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.