Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ПОПРОСИВ ЛЬВІВ'ЯН СВЯТКУВАТИ 9 ТРАВНЯ "ЯК СЛІД" (оновлено)

Президент України Віктор Янукович просить Львівську обласну раду повернутися до розгляду питання про святкування Дня перемоги 9 травня, і "належним чином" відзначити цей день.

Про це президент заявив сьогодні під час візиту у Львів, повідомляє "Інтерфакс".

"Це дуже погане рішення. Я хотів би звернутися до Львівської облради і до жителів області - подумати над цим питанням", - сказав Янукович.

За твердженням "Інтерфаксу", під "дуже поганим рішенням" Янукович мав на увазі вимоги Львівської облради щодо скасування радянської символіки. Тим часом львівський сайт Zaxid.net повідомляє: Януковича обурило те, що місцева влада не вважає 9 травня святом. 

На запитання журналіста "Високого Замку" про ставлення президента до того, що у Львові не святкуватимуть День Перемоги, Янукович назвав його негативним.

"Я вважаю, що це неповага до того покоління, яке зробило свою справу для нашого покоління, - сказав Янукович. - Я взагалі за те, щоб ми ніколи не забували про тих, хто справді для нас створив цей день".

Янукович назвав історію Великої Вітчизняної "нашою спільною історією".

Нагадаємо, що 5 квітня 2011 року Львівська обласна рада прийняла заяву "Радянські міфи потрібно знищувати", в якій заявила про неприпустимість вивішування червоних "прапорів Перемоги" на адміністративних будівлях 9 травня.

Червоні прапори на День Перемоги вивішуватимуть по всій Україні? (ФОТО)

Як сказано у заяві облради, замість того, щоб вшанувати пам’ять 10 мільйонів українців, полеглих у часи Другої світової війни, центральна влада і окремі органи місцевого самоврядування "знову планують організувати бучні відзначення 9 травня, в день так званої перемоги у міфічній Великій Вітчизняній війні".

У лютому 2011 року секретар Львівської міської ради Василь Павлюк (партія "Свобода") заявив, що замість Дня Перемоги міська влада буде святувати Свято Героїв 10 травня - він мав на увазі "всіх, хто боровся у будь-якій армії" за Україну.

25 травня 2010 року Львівська облрада ухвалила рішення 8-9 травня святкувати не День Перемоги, а День пам’яті жертв Другої світової війни.

Розкажіть, як ваша родина пережила Другу світову (сімейні історії)

У червні 2010 року Львівська міськрада прийняла рішення "Про використання державного прапора в місті Львові", згідно з яким 9 травня у Львові державний прапор будуть вивішувати з траурною стрічкою.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.