Спецпроект

У Івано-Франківську теж заборонили червоні прапори на 9 травня

Івано-Франківська міськрада заборонила вивішувати в місті прапори із радянською символікою на державні свята.

Відповідне рішення депутати Івано-Франківської міської ради прийняли майже одноголосно, окрім представника Партії регіонів, повідомляє "Радіо "Свобода".

Зокрема, заборона стосується свята Дня перемоги 9 травня.

За словами міського голови Віктора Анушкевичуса, "під серпасто-молоткастим прапором вбивали, мордували і морили голодом мільйони українців, а таке рішення міської ради буде належним вшануванням усіх жертв тоталітарного режиму".

При цьому на сесії прозвучало, що шани заслуговують ветерани-фронтовики, але не працівники КДБ чи НКВД.

Таке рішення депутати міської ради вважають першим кроком до заборони Компартії в Україні.

В п’ятницю, 15 квітня, сесія Івано-Франківської обласної ради розгляне аналогічне питання про "заборону вивішування червоного прапора неіснуючої російсько-більшовицької держави СРСР" та про визнання 9 травня Днем пам’яті.

Нагадаємо, що 8 квітня 2011 року використання радянської символіки на державних установах заборонила Тернопільська міська рада,

5 квітня Львівська облрада прийняла заяву "Радянські міфи треба знищувати", в якій висловила стурбованість законодавчою ініціативою групи нардепів на чолі з комуністом Петром Цибенком, який пропонує вшановувати перемогу СРСР у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років підняттям копії радянського прапора на адміністративних будівлях по всій Україні.

Львівська обласна рада закликала нардепів не підтримувати цей законопроект.

Протягом березня 2011 року Житомирська обласна, а також Одеська і Севастопольська міські ради вже прийняли рішення про вивішування 9 травня червоних "прапорів Перемоги".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.