Спецпроект

Тернопіль заборонив червоні прапори

Тернопільська міська рада заборонила розміщення радянської символіки на державних установах і комунальних підприємствах міста.

Відповідне рішення було ухвалене 8 квітня на сьомій сесії Тернопільської міської ради, повідомляє УНІАН.

"Українці повинні відзначати свята без символіки неіснуючої країни. Вшановувати пам‘ять загиблих, класти квіти до пам‘ятників можна з українськими прапорами, а не з червоними прапорами імперії, яка призвела до загибелі мільйонів українців", - сказав, коментуючи це рішення, міський голова Сергій Надал.

Як відомо, раніше Житомирська обласна рада, Одеська та Севастопольська міськради схвалили використання копій "Прапора Перемоги" під час заходів із вшанування пам`яті про Перемогу у Великій Вітчизняній війні.

Кілька днів тому Львівська облрада звернулася до ВР і згаданих вище місцевих рад із заявою про неприпустимість вивішення червоних прапорів на адміністративних будівлях.

У березні 2011 року група нардепів на чолі з комуністом Петром Цибенком зареєструвала у ВР проект закону "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років". Документ зобов'язує органи влади та інші державні установи вивішувати на 9 травня "Прапор Перемоги".

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.