Спецпроект

Автор "Чорного ворона" отримав Народну Шевченківську премію. Буде фільм

Під час урочистостей у Холодному Яру біля пам'ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупака письменнику Василю Шкляру вручили Народну Шевченківську премію за його історичний роман "Чорний ворон".

Про це повідомив з місця подій кореспондент "Історичної Правди".

За словами представника громадської "Холодноярської Ініціативи" Андрія Юсова, який вручав премію, на сьогоднішній день уже зібрано понад 255 тисяч грн.

"Хто за те, щоб вручити Народну Шевченківську премію письменнику Шкляру?" - запитали організатори. Присутні одностайно підняли руки.

"За повернення українській нації історичної пам'яті вручаємо Василю Шкляру Народну Шевченківську премію", - сказав Юсов.

Фрагмент роману "Чорний ворон"

Раніше літератор пообіцяв, що у випадку, якщо гроші будуть зібрані, віддасть їх на створення кінофільму за мотивами його роману, а також, можливо, візьметься написати роман про Українську повстанську армію

Сьогоднішнє вшанування загиблих у квітні 1920-го холодноярівців стало найбільш масштабним за всі роки його існування. Як сказав у своєму виступі Василь Шкляр, "в перші роки існування історичного клубу Романа Коваля сюди приходили одиниці, потім десятки, торік сотні, а сьогодні - тисячі".

Дивіться завтра фоторепортаж "Історичної Правди" про перебіг подій у Холодному Яру

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.