Спецпроект

ВИДАВНИЦТВО "ДНІПРО" ВИГАНЯЮТЬ НА ВУЛИЦЮ

19 квітня 2011 року, о 10:00 Державне спеціалізоване видавництво Художньої літератури "Дніпро" виженуть із займаного ним протягом 65 років приміщення на вул. Володимирській, 42.

Про це ІП повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Виселення відбудеться в примусовому порядку згідно з постановою Господарського суду м.Києва, який повертає це приміщення одному із муніципальних підприємств.

"Незалежно від того, хто керує містом, останніми роками в Києві не припиняється практика виселення закладів культури. Я сподівався, що з усуненням від реальної влади Черновецького вона буде припинена, - сказав Бригинець. - Але, на жаль, бізнес-інтереси виявляються сильнішими за чиновників і політиків. Тому відбуваються такі дивні речі, коли видавництва ніби-то захищенні законодавством від виселень, а їх все одно виселяють, якщо не рішенням Київради, або розпорядженням КМДА, то рішенням суду".

Депутат наголосив, що відповідно до Закону "Про посилення захисту майна редакцій, ЗМІ, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок" забороняється відчуження приміщень, в яких перебувають згадані осередки.

Комедії Арістофана - видання "Дніпра" з легендарної серії "Вершини світового письменства" (1980)

Приміщення на вул. Володимирська, 42 видавництво "Дніпро" займає із 1946 року. У 2000 році у видавництва відібрали дві третини приміщення. На сьогодні займана "Дніпром" площа сягає 587,37 кв. м.

Перша сторінка не менш легендарного видання "Пригод бравого вояка Швейка" з тієї ж серії. 1970 рік

Видавництво було засноване у 1919 році як ДВУ - Державне видавництво України. До його становлення причетні Павло Тичина і Георгій Нарбут. З 1935 - Держлітвидав, з 1964 - "Дніпро".

Ще одна "дніпровська серія" - "Зарубіжна проза ХХ сторіччя". Англійська назва роману Хеллера - "Пастка-22"

В часи УРСР "Дніпро" входило до п'ятірки найбільших видавництв світу і експортувало книги до 110 зарубіжних країн. Щороку у видавництві випускалося 250-255 назв книг загальним накладом близько 14 млн примірників.

Ці книги були дефіцитом. Останній лауреат літературного Нобеля (видання 1988-го)

Протягом другої половини ХХ століття видавництво випустило понад 10 тисяч назв книжок загальним накладом близько 600 млн примірників.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.