Спецпроект

Суд не проти, щоб "Русское единство" носило Львовом прапор СРСР

Львівський окружний адміністративний суд відмовився розглядати позов партії "Фронт змін" щодо заборони проведення 9 травня пішої ходи організаціями "Русское единство" і "Родина", які хочуть пронести центром Львова 15-метровий червоний прапор.

Про це повідомляє Zaxid.net.

За словами депутата Львівської облради від "Фронту змін" Микола Кадикала, суд не вважає, що планований марш порушує права членів партії, тому залишив позов без розгляду.

Учора голова Львівської ОДА Михайло Цимбалюк у коментарі ЗІКy так прокоментував наміри політичних сил "Русское единство" та "Родина" 9 травня пройтися пішою ходою у центрі Львова та пронести 15-метровий червоний прапор до Пагорба Слави:

"Як на мене, нема доцільності проводити такі заходи. Якщо в них мають брати участь ветерани, то, зважаючи на їх вік, мало хто може пройти цей шлях. А проводити всякі політичні акції, які можуть збурити громадськість, ми, звичайно, не дозволимо".

Про плани представників "РЕ" і "Родина" пронести центром Львова 15-метровий прапор СРСР повідомив голова Антифашистського комітету Львівщини Олександр Калинюк.

"Вони будуть разом із нашими ветеранами святкувати День Перемоги. Попередньо вони з нами обговорили, що хочуть 200 осіб привезти з Криму, Одеси – зі східних областей", – повідомив комуніст Калинюк.

Зі слів голови Сімферопольської міськорганізації партії "Русское Единство" Сергія Юхіна, 9 травня активісти двох партій пронесуть прапор вулицями Львова: "Понад 800 осіб виявили бажання взяти участь в акції, однак поїдуть не всі. Зараз проводиться відбір тих людей, які будуть ідеологічно підготовлені".

"Ця акція покаже, наскільки жителі Львова підтримують націоналістів", – сказав голова Одеської міськорганізації партії "Родина" Григорій Кваснюк, відомий своїм листом до Азарова із 14 помилками.

Одеська влада привітала одеситів плакатами з румунськими окупантами

Міський голова Львова Андрій Садовий сьогодні назвав наміри пронести Львовом гігантський прапор СРСР провокацією. Мер не виключає, що міська рада теж подасть до суду.

"А яке відношення має "Фронт змін" до пішої ходи "Русского единства"? - сказав Садовий. - Я розумію, коли звертаються органи влади, адже вони відповідають за життя людей. Тоді це зовсім інший статус і зовсім інша відповідальність".

Антифашистський комітет України - створена у 2006 році організація, близька до Компартії України. Її програмні положення передбачають "не допустити реабілітації вояків ОУН-УПА" і "активізувати боротьбу проти вступу України в НАТО". Голова - секретар ЦК КПУ Георгій Буйко.

"Русское единство" - кримський суспільно-політичний рух, лозунгом якого є "Наше майбутнє - в єдності з Росією". Лідер РЕ - уродженець Молдавської РСР, випускник Сімферопольського вищого військово-політичного училища, підприємець Сергій Аксьонов. 

"Родина" - політична партія з центром в Одесі, інформація про інші регіональні структури відсутня. Заснована у 2008 році громадськими організаціями, які до того співпрацювали з ПСПУ Вітренко. Виступає за інтеграцію з Росією. Керівник - скандально відомий Ігор Марков. 

Розвиток інформаційного скандалу про те, вивішувати 9 травня червоні прапори чи ні, можна простежити тут

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.