Спецпроект

Прикарпаття теж просить Януковича не святкувати День Перемоги

Івано-Франківська обласна рада пропонує ВР і президенту Януковичу визнати 9 травня Днем пам'яті за мільйонами загиблих українців у Другій світовій війні і не збирається вивішувати на державних будівлях червоні прапори.

"Звертаємося до ВР і президента України з пропозицією скасувати закон "Про увічнення перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" і визнати 9 травня Днем пам'яті за мільйонами невинно загиблих українців у Другій світовій війні", - йдеться в ухваленому сьогодні зверненні.

Депутати розцінюють законопроект чотирьох народних депутатів від Комуністичної партії України, Партії регіонів і Блоку Литвина щодо офіційного використання копій Прапора перемоги "як прояв цинічного знущання над пам'яттю мільйонів українців, знищених під червоними прапорами радянським режимом і як прояв лакейського прислужництва перед Кремлем".

Другу світову війну облрада вважає трагедією українського народу і закликає "належно вшанувати всіх її ветеранів - незалежно від того, в якій з армій вони змушені були воювати".

Читачі УП розповідають, як їхні родини пережили Другу Світову

"Низько схиляємо голови перед десятками мільйонів українських жертв, військових і цивільних, незалежно від того, в якій армії вони загинули або жертвою якого окупанта стали - нацистського або більшовицького, - сказано у зверненні. - Особливу повагу віддаємо воїнам Української Повстанської Армії, які єдині в тій війні воювали за інтереси української нації і за створення Української держави".

Згаданий у заяві Івано-Франківської облради законопроект чотирьох депутатів від КПУ, ПР і Литвина передбачає, що 9 травня на всіх адмінбудівлях України буде майоріти отакий прапор - копія Прапору Перемоги, вивішеного радянськими військами над Рейхстагом у травні 1945 року.

До речі, у 2005 році за цей подвиг президент України Віктор Ющенко нагородив лейтенанта Віктора Береста званням Героя України. Як і Бандеру, посмертно 

Облрада не вважає "встановлений радянським режимом день 9 травня днем ​​перемоги українського народу", оскільки "прийшовши на зміну нацистської окупації, він (радянський режим - ІП) приніс йому безмірні страждання".

Перемогою для українців депутати вважають День Незалежності України.

Депутати обласної ради також закликають всіх українців "проігнорувати блюзнірські паради та інші так звані урочистості, ініційовані комуністичними та іншими україноненависницькими політичними силами в ці скорботні дні".

Нагадаємо, що учора Івано-Франківська міська рада виступила проти вивішування на державних та адміністративних будівлях червоні прапори на День Перемоги 9 травня.

11 квітня 2011 року президент Янукович попросив Львівську владу святкувати День Перемоги "належним чином".

8 квітня 2011 року використання радянської символіки на державних установах заборонила Тернопільська міська рада,

5 квітня Львівська облрада прийняла заяву "Радянські міфи треба знищувати", в якій висловила стурбованість законодавчою ініціативою групи нардепів на чолі з комуністом Петром Цибенком, який пропонує вшановувати перемогу СРСР у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років підняттям копії радянського прапора на адміністративних будівлях по всій Україні.

Львівська обласна рада закликала нардепів не підтримувати цей законопроект.

Протягом березня 2011 року Житомирська обласна, а також Одеська і Севастопольська міські ради вже прийняли рішення про вивішування 9 травня червоних "прапорів Перемоги".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?