Спецпроект

Історики: "Депутати навіть не знають, коли почалася Друга світова"

Прийнята учора постанова Верховної Ради №7405 засвідчила не лише відсутність елементарних знань з історії, але й початок офіційного курсу на вибіркове засудження злочинів проти людства - тільки нацистських, але не комуністичних.

Про це йдеться в заяві науковців з Центру досліджень визвольного руху.

На думку істориків, українські нардепи забули базові історичні факти - що Друга світова війна розпочалася у вересні 1939 року із поділу Польщі між Третім Рейхом і Радянським Союзом. Тому ВР постановила, що згадувати ці факти є "аморально".

"Основне завдання цієї заяви полягає не в засудженні нацистів, а у спробі відбілити комуністичний тоталітарний режим, - наголосив історик Володимир В'ятрович, голова Галузевого державного архіву СБУ  (2008-2010). - За численними згадками про злочини гітлерівського Третього Рейху політики хочуть спонукати світ і українців забути про злочини сталінського Радянського Союзу".

"Однозначне засудження комунізму Європою залишило Росії лише дві можливості для розвитку її внутрішньої політики реабілітації сталінського минулого: Росія або вимкне інтернет і закриє бібліотеки, або спробує чинити політичний тиск на Європу і світ, використовуючи свої природні ресурси та статус СРСР як учасника антигітлерівської коаліції, - додав В'ятрович. - Учора Парламент України офіційно долучився до реалізації другого сценарію".

"Правда про участь Радянського союзу у розв'язанні Другої світової війни жодним чином не зменшує злочинів, вчинених нацистами, - сказав директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий. - Проте Україна, вся Східна Європа та інші країни, які після Другої світової війни протягом кількох десятиліть були окуповані тоталітарним режимом, чекають на засудження злочинів комунізму".

----------------

Нагадаємо, що учора ВР підтримала внесену комуністами постанову №7405 "До 65-ої річниці Нюрнберзького трибуналу над фашистськими злочинцями", у якій заявила, що намагання покласти на СРСР однакову з Третім рейхом відповідальність за початок Другої світової війни є аморальними.

У 2006 році Парламентська асамблея ради Європи засудила злочини комуністичного режиму . Вказувалося, що до числа злочинів входять масові вбивства і страти, використання концентраційних таборів, застосування тортур, використання рабської праці та інші форми масового фізичного терору.

ПАРЄ закликала країни-члени Ради Європи "переглянути історію комунізму і їх власну історію і однозначно засудити їх". Саме тому до ініційованої Російською Федерацією резолюції в Генасамблеї ООН від 16 листопада 2010 року не приєдналися європейські країни, на відміну від Білорусі, Венесуели, Габону, Іраку, Зімбабве, КНДР, Куби та інших.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.