Спецпроект

Історики: "Депутати навіть не знають, коли почалася Друга світова"

Прийнята учора постанова Верховної Ради №7405 засвідчила не лише відсутність елементарних знань з історії, але й початок офіційного курсу на вибіркове засудження злочинів проти людства - тільки нацистських, але не комуністичних.

Про це йдеться в заяві науковців з Центру досліджень визвольного руху.

На думку істориків, українські нардепи забули базові історичні факти - що Друга світова війна розпочалася у вересні 1939 року із поділу Польщі між Третім Рейхом і Радянським Союзом. Тому ВР постановила, що згадувати ці факти є "аморально".

"Основне завдання цієї заяви полягає не в засудженні нацистів, а у спробі відбілити комуністичний тоталітарний режим, - наголосив історик Володимир В'ятрович, голова Галузевого державного архіву СБУ  (2008-2010). - За численними згадками про злочини гітлерівського Третього Рейху політики хочуть спонукати світ і українців забути про злочини сталінського Радянського Союзу".

"Однозначне засудження комунізму Європою залишило Росії лише дві можливості для розвитку її внутрішньої політики реабілітації сталінського минулого: Росія або вимкне інтернет і закриє бібліотеки, або спробує чинити політичний тиск на Європу і світ, використовуючи свої природні ресурси та статус СРСР як учасника антигітлерівської коаліції, - додав В'ятрович. - Учора Парламент України офіційно долучився до реалізації другого сценарію".

"Правда про участь Радянського союзу у розв'язанні Другої світової війни жодним чином не зменшує злочинів, вчинених нацистами, - сказав директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий. - Проте Україна, вся Східна Європа та інші країни, які після Другої світової війни протягом кількох десятиліть були окуповані тоталітарним режимом, чекають на засудження злочинів комунізму".

----------------

Нагадаємо, що учора ВР підтримала внесену комуністами постанову №7405 "До 65-ої річниці Нюрнберзького трибуналу над фашистськими злочинцями", у якій заявила, що намагання покласти на СРСР однакову з Третім рейхом відповідальність за початок Другої світової війни є аморальними.

У 2006 році Парламентська асамблея ради Європи засудила злочини комуністичного режиму . Вказувалося, що до числа злочинів входять масові вбивства і страти, використання концентраційних таборів, застосування тортур, використання рабської праці та інші форми масового фізичного терору.

ПАРЄ закликала країни-члени Ради Європи "переглянути історію комунізму і їх власну історію і однозначно засудити їх". Саме тому до ініційованої Російською Федерацією резолюції в Генасамблеї ООН від 16 листопада 2010 року не приєдналися європейські країни, на відміну від Білорусі, Венесуели, Габону, Іраку, Зімбабве, КНДР, Куби та інших.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.