Спецпроект

РАДА УСЛІД ЗА ДУМОЮ ПРОТИ ПОРІВНЯННЯ СРСР ІЗ ТРЕТІМ РЕЙХОМ

Верховна Рада вважає аморальними спроби покласти на Радянський Союз однакову з нацистською Німеччиною відповідальність за розв'язання Другої світової війни.

За відповідний проект постанови №7405 в цілому проголосувало 233 депутати, повідомляє сайт Верховної Ради.

Даною постановою прийнято заяву парламенту, в якому ВР висловлює "стурбованість і протест проти спроб деяких політиків, громадських діячів, політичних організацій і рухів применшити історичне значення для України міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі (Німеччина)".

Нагадаємо, що суд над активними діячами нацистської Німеччини відбувся у Нюрнберзі у 1945-46 роки.

Як відбувався Нюрнберзький трибунал (ВІДЕО)

При цьому в тексті документу не уточнюється, про яких політиків і організації йдеться. Зате робиться висновок, що "піддаються ревізії підсумки Другої світової війни".

Єдиним конкретним місцем у заяві є така фраза: "Аморальними є намагання покласти на СРСР однакову з гітлерівською Німеччиною відповідальність за її (Другої світової - ІП) розв`язання і тим самим виправдати нацистів, їхніх посібників за вчинені страхітливі злочини проти людства".

Сталін - Гітлеру: "Наша дружба скреплена кровью"

Верховна Рада підтримує прийняту 16 листопада 2010 Третім комітетом Генасамблеї ООН з ініціативи Російської Федерації резолюцію "Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості", в якій містяться прямі посилання на статут і вирок трибуналу.

Співавторами цієї резолюції є Білорусь, Таджикістан, Туркменістан, Узбекістан, Казахстан, Киргизстан, КНДР, Еритрея, Ангола, Болівія, Венесуела, Габон, Гвінея, Зімбабве, Ірак, Індія, Куба, Нікарагуа, Судан, Уганда тощо.

Верховна Рада закликає парламенти держав світу підтримати дану резолюцію під час голосування на пленарному засіданні 65-ої сесії Генеральної асамблеї ООН.

Нюрнберг-1946 не засудив жодну "злочинну організацію"

У заяві також говориться, що український парламент "висловлює заклопотаність і рішуче протестує проти спроб окремих політиків, громадських діячів і політичних організацій та рухів в Україні реабілітувати й навіть героїзувати колабораціоністів - посібників гітлерівців, виправдати їх злодіяння".

Не уточнюється, про яких конкретно політиків і "колабораціоністів" йдеться.

Нагадаємо, що проект постанови №7405 депутати ВР від КПУ Петро Симоненко й Ігор Алєксєєв зареєстрували у листопаді 2010 року - через тиждень після того, як аналогічну заяву прийняла Державна Дума РФ.

У цій заяві Дума висловила жаль з приводу того, що ряд європейських держав, які найбільшою мірою постраждали від гітлерівського нацизму, "прикриваючись уявною європейської солідарністю і тезами про свободу слова і зборів, не підтримали прийняту 16 листопада 2010 Третім комітетом Генеральної Асамблеї ООН резолюцію під назвою "Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості".

Нюрнберг комунізму. В Камбоджі вперше у світі судять "червоних"

За постанову №7405 проголосували фракції Партії регіонів, КПУ, Блоку Литвина, сім позафракційних (серед них Васадзе, Буряк, Мартинюк, Грач і Черпіцький) депутатів і Арнольд Радовець із групи "Реформи заради майбутнього"

Нагадаємо, що вже другий місяць в Україні триває інформаційна кампанія "за" і "проти" вивішування прапора СРСР на адміністративних будівлях з нагоди Дня Перемоги.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.