Спецпроект

У Польщі посварилися через росіян, які змінили напис на меморіалі

Між польським МЗС і адміністрацією президента Польщі виникли розбіжності з приводу меморіальної дошки, скандально демонтованої російською владою з пам'ятного каменя на місці катастрофи під Смоленськом.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на польське радіо.

Представники президентської адміністрації висловили своє невдоволення тим, що напередодні пам'ятних заходів за загиблими під Смоленськом міністерство не повідомило їм, що російська влада замінили напис на табличці на пам'ятному камені.

На цій церемонії в Росії були присутні президент Польщі Броніслав Коморовський і перша леді Анна.

У листі, опублікованому президентською адміністрацією у Варшаві, наголошується, що міністерство завчасно не поставило до відома президента про наміри Росії змінити напис на табличці, незважаючи на те, що МЗС заздалегідь отримало про це інформацію у повному обсязі.

"Ця новина була для нас громом серед ясного неба", - сказав радник президента Томаш Наленч. За його словами, в адміністрації дізналися про це занадто пізно, після того, як напис уже було змінено.

Представники президента додали, що в МЗС знали про наміри російської влади за п'ять місяців до проведення церемонії.

Влада Смоленської області ухвалила рішення замінити пам'ятну дошку, встановлену польською стороною на місці катастрофи літака Ту-154 президента Польщі Леха Качиньського, оскільки напис на ній не був узгоджений з обласною адміністрацією та органами самоврядування.

Польський варіант меморіальної дошки поставили на місці аварії літака під Смоленськом родичі загиблих в авіакатастрофі. На ньому вказувалася, що урядова делегація прямувала на заходи у зв'язку "з 70-ю річницею радянського злочину - масового вбивства в Катинському лісі полонених офіцерів Війська Польського у 1940 році".

Російська влада змінила цю меморіальну таблицю на іншу, з написом "Пам'яті 96 поляків на чолі з президентом Польщі Лехом Качиньським, які 10 квітня 2010 загинули в авіакатастрофі під Смоленськом".

Родичі жертв назвали дії росіян "приниженням поляків", а МЗС Польщі заявив, що глава держави не буде покладати квіти під замінену табличку під час візиту до Смоленська 11 квітня.  

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.