Спецпроект

У Львові заборонили радянську символіку

Депутати Львівської міської ради заборонили використовувати у Львові символіку СРСР та Комуністичної партії Радянського Союзу.

"За" відповідне рішення 21 квітня під час сесії Львівської міської ради проголосував 71 депутат, повідомляє Zaxid.net.

Як зазначено в ухвалі, рішення прийнято через "можливість розповсюдження у місті Львові символіки неіснуючої тоталітарної держави".

Ухвала забороняє використовувати символіку на території міста, розміщувати її на будівлях державних установ та комунальних підприємствах, а також використовувати її під час масових заходів.

Слід зазначити, що під час обговорення цього питання депутат від "Пори" Андрій Білоус запропонував внести до переліку забороненої символіки - нацистську.

"Адже на футболі часто можна побачити прапори із свастикою", - сказав він.

22 квітня Білоус повідомив, що міська рада Львова заборонила обидві символіки тоталітарних держав - і нацистську, і радянську.

Нагадаємо, 21 квітня 2011 року Верховна рада зобов'язала вивішувати разом із державним українським прапором червоний прапор на свято 9 травня.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.