Спецпроект

Верховна Рада створює пост-чорнобильський музей Полісся

Для збереження культури поліських регіонів, які знелюдніли внаслідок аварії на ЧАЕС, буде створено державний музей-архів народної культури українського Полісся.

Про це повідомляє офіційний сайт Верховної Ради.

"За 25 років після аварії на ЧАЕС у забруднених районах знелюдніли сотні сіл, - повідомляється у пояснювальній записці до проекту постанови про створення музею. - Разом із людьми зникали традиційні обряди, фольклор, ремесла, культура виготовлення та застосування предметів домашнього і господарського вжитку - все, що практично не підлягає відновленню з причини своєї унікальності".

Понад 650 тисяч поліщуків виселили щонайменше з 635 населених пунктів, тепер вони розпорошені по всій території України.

"Унікальний етнос, який зберіг витоки української культури у побуті і традиціях, по суті знищений, - вважають депутати. - Тому збереження культурного пласту поліських регіонів України є не менш важливим аспектом проблеми подолання наслідків аварії на ЧАЕС".

Починаючи з 1989 року, групи ентузіастів взяли на себе місію порятунку історико-етнографічної спадщини поліського краю. А з 1992 року дослідник Ростислав Омеляшко очолив історико-культурологічну експедицію до Чорнобильської зони.

За 16-17 років на забруднених територіях науковцями знайдено близько 30 нових пам'яток археології, відкрито середньовічний Чорнобиль (знахідки XI -XII століття), зібрано понад 40 тис. експонатів, близько 90 тис. фотографій, на яких зафіксовані різні сторони матеріальної й духовної культури, а також близько 4 тис. годин аудіо- і відеозаписів.

З огляду на проблему розміщення величезного масиву зібраних культурних цінностей і передбачено створення Музею українського Полісся та забезпечення його приміщенням і необхідними матеріальними ресурсами.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.