Спецпроект

Анонс: "Українська Гельсінська Спілка у світлинах і документах"

Громадський вечір у Київському міському будинку вчителя (вул. Володимирська, 57), присвячений презентації альбому під такою назвою, відбудеться 27 квітня, у середу. Початок о 18 годині.

 

У презентації видання беруть участь голова УГС Левко Лук'яненко, колишні політв'язні та активісти Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод і УГС Василь Овсієнко, Богдан Горинь, Петро Вінс, голови обласних філій УГС, Ростислав Семків і Олесь Обертас - від видавництва "Смолоскип", Олександер Ткачук - від Українського інституту національної пам'яті,

Вестиме вечір екс-керівник Київської філії УГС Олесь Шевченко.

Буде також представлено спецвипуск часопису "Молода нація", присвячений діяльності УГС.

У мистецькій частині вечора - причетні до УГС Анатолій Сухий з гуртом "Рутенія", бард Віктор Ткаченко, Тарас Компаніченко з гуртом "Хорея козацька".

Перед початком вечора можна буде придбати книжки, видані у "Смолоскипі", газету "Наша віра".

Члени УГС отримають альбом у подарунок. 

Українська Гельсінська Спілка (УГС) - громадсько-політична і правозахисна організація. Її створення було проголошене 7 липня 1988 року на 50-тисячному мітингу у Львові.

Значення цієї події для наступного історичного процесу було епохальним. УГС постала як федеративне об'єднання самоврядних правозахисних груп і організацій в областях, районах, містах України та за її межами.

На відміну від Української Гельсінської групи, яка була колом готових до самопожертви правозахисників, УГС, що виникла на базі УГГ, стала першою в Радянській Україні масовою опозиційною організацією, яка слугувала громадянській активізації і мала свою політичну програму під назвою "Декларація принципів УГС". 

Головою Виконавчого Комітету УГС став Вячеслав Чорновіл, головою Київської філії УГС – Олесь Шевченко, Львівської організації – Богдан Горинь, Тернопільської – Левко Горохівський.

Головою УГС був визнаний Левко Лук'яненко, який на той час іще перебував на засланні.

В чому полягала суть дискусій між радикалами та "угодовцями", між Лук'яненком і Чорноволом?

Центральним пресовим органом УГС став редагований В. Чорноволом самвидавний журнал "Український вісник”

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.