Спецпроект

Анонс: "Українська Гельсінська Спілка у світлинах і документах"

Громадський вечір у Київському міському будинку вчителя (вул. Володимирська, 57), присвячений презентації альбому під такою назвою, відбудеться 27 квітня, у середу. Початок о 18 годині.

 

У презентації видання беруть участь голова УГС Левко Лук'яненко, колишні політв'язні та активісти Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод і УГС Василь Овсієнко, Богдан Горинь, Петро Вінс, голови обласних філій УГС, Ростислав Семків і Олесь Обертас - від видавництва "Смолоскип", Олександер Ткачук - від Українського інституту національної пам'яті,

Вестиме вечір екс-керівник Київської філії УГС Олесь Шевченко.

Буде також представлено спецвипуск часопису "Молода нація", присвячений діяльності УГС.

У мистецькій частині вечора - причетні до УГС Анатолій Сухий з гуртом "Рутенія", бард Віктор Ткаченко, Тарас Компаніченко з гуртом "Хорея козацька".

Перед початком вечора можна буде придбати книжки, видані у "Смолоскипі", газету "Наша віра".

Члени УГС отримають альбом у подарунок. 

Українська Гельсінська Спілка (УГС) - громадсько-політична і правозахисна організація. Її створення було проголошене 7 липня 1988 року на 50-тисячному мітингу у Львові.

Значення цієї події для наступного історичного процесу було епохальним. УГС постала як федеративне об'єднання самоврядних правозахисних груп і організацій в областях, районах, містах України та за її межами.

На відміну від Української Гельсінської групи, яка була колом готових до самопожертви правозахисників, УГС, що виникла на базі УГГ, стала першою в Радянській Україні масовою опозиційною організацією, яка слугувала громадянській активізації і мала свою політичну програму під назвою "Декларація принципів УГС". 

Головою Виконавчого Комітету УГС став Вячеслав Чорновіл, головою Київської філії УГС – Олесь Шевченко, Львівської організації – Богдан Горинь, Тернопільської – Левко Горохівський.

Головою УГС був визнаний Левко Лук'яненко, який на той час іще перебував на засланні.

В чому полягала суть дискусій між радикалами та "угодовцями", між Лук'яненком і Чорноволом?

Центральним пресовим органом УГС став редагований В. Чорноволом самвидавний журнал "Український вісник”

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.