Спецпроект

Анонс: "Українська Гельсінська Спілка у світлинах і документах"

Громадський вечір у Київському міському будинку вчителя (вул. Володимирська, 57), присвячений презентації альбому під такою назвою, відбудеться 27 квітня, у середу. Початок о 18 годині.

 

У презентації видання беруть участь голова УГС Левко Лук'яненко, колишні політв'язні та активісти Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод і УГС Василь Овсієнко, Богдан Горинь, Петро Вінс, голови обласних філій УГС, Ростислав Семків і Олесь Обертас - від видавництва "Смолоскип", Олександер Ткачук - від Українського інституту національної пам'яті,

Вестиме вечір екс-керівник Київської філії УГС Олесь Шевченко.

Буде також представлено спецвипуск часопису "Молода нація", присвячений діяльності УГС.

У мистецькій частині вечора - причетні до УГС Анатолій Сухий з гуртом "Рутенія", бард Віктор Ткаченко, Тарас Компаніченко з гуртом "Хорея козацька".

Перед початком вечора можна буде придбати книжки, видані у "Смолоскипі", газету "Наша віра".

Члени УГС отримають альбом у подарунок. 

Українська Гельсінська Спілка (УГС) - громадсько-політична і правозахисна організація. Її створення було проголошене 7 липня 1988 року на 50-тисячному мітингу у Львові.

Значення цієї події для наступного історичного процесу було епохальним. УГС постала як федеративне об'єднання самоврядних правозахисних груп і організацій в областях, районах, містах України та за її межами.

На відміну від Української Гельсінської групи, яка була колом готових до самопожертви правозахисників, УГС, що виникла на базі УГГ, стала першою в Радянській Україні масовою опозиційною організацією, яка слугувала громадянській активізації і мала свою політичну програму під назвою "Декларація принципів УГС". 

Головою Виконавчого Комітету УГС став Вячеслав Чорновіл, головою Київської філії УГС – Олесь Шевченко, Львівської організації – Богдан Горинь, Тернопільської – Левко Горохівський.

Головою УГС був визнаний Левко Лук'яненко, який на той час іще перебував на засланні.

В чому полягала суть дискусій між радикалами та "угодовцями", між Лук'яненком і Чорноволом?

Центральним пресовим органом УГС став редагований В. Чорноволом самвидавний журнал "Український вісник”. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.