Спецпроект

У Полтаві залили червоним пам'ятник загиблим в Афганістані

В ніч на 28 квітня невідомі пошкодили і розмалювали бетонний монумент "Синам Полтавщини, загиблим в Афганістані" у Парку воїнів-інтернаціоналістів у Полтаві.

Про це "Українським Новинам" повідомив депутат Полтавської обласної ради (фракція Соціалістичної партії України), заступник голови обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану Юрій Цомартов.

Він спрямував відкрите звернення правоохоронним органам і керівництву Полтавської області.

З його слів, вандали відбили фрагменти зброї (гвинтівку), яку тримають бетонні воїни-афганці.

А обличчя статуй 2 солдатів було облито червоною фарбою.

У своєму зверненні Цоматов, а також члени громадських організацій спілки ветеранів Афганістану закликають керівництво області й міста і правоохоронні органи якомога швидше, до Дня перемоги 9 травня, виявити і зупинити осіб, причетних до акту вандалізму.

Днями невідомі сплюндрували встановлений "Російською громадою" монумент "Криниця Петра I", присвячений Полтавській битві 1709 року.

17 квітня невідомі нанесли образливі написи на пам'ятник "Скорботній матері" у Полтаві, написавши чорною фарбою "Смерть жидам!", "Смерть москалям!".

У ніч на 18 квітня невідомі демонтували пам'ятник Леніну на площі біля райадміністрації в Шишаках Полтавської області.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.