Спецпроект

У Полтаві залили червоним пам'ятник загиблим в Афганістані

В ніч на 28 квітня невідомі пошкодили і розмалювали бетонний монумент "Синам Полтавщини, загиблим в Афганістані" у Парку воїнів-інтернаціоналістів у Полтаві.

Про це "Українським Новинам" повідомив депутат Полтавської обласної ради (фракція Соціалістичної партії України), заступник голови обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану Юрій Цомартов.

Він спрямував відкрите звернення правоохоронним органам і керівництву Полтавської області.

З його слів, вандали відбили фрагменти зброї (гвинтівку), яку тримають бетонні воїни-афганці.

А обличчя статуй 2 солдатів було облито червоною фарбою.

У своєму зверненні Цоматов, а також члени громадських організацій спілки ветеранів Афганістану закликають керівництво області й міста і правоохоронні органи якомога швидше, до Дня перемоги 9 травня, виявити і зупинити осіб, причетних до акту вандалізму.

Днями невідомі сплюндрували встановлений "Російською громадою" монумент "Криниця Петра I", присвячений Полтавській битві 1709 року.

17 квітня невідомі нанесли образливі написи на пам'ятник "Скорботній матері" у Полтаві, написавши чорною фарбою "Смерть жидам!", "Смерть москалям!".

У ніч на 18 квітня невідомі демонтували пам'ятник Леніну на площі біля райадміністрації в Шишаках Полтавської області.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.