Спецпроект

ЛАВРИНОВИЧ: ДЕРЖАВНИМ СИМВОЛОМ Є СИНЬО-ЖОВТИЙ ПРАПОР

Міністр юстиції України Олександр Лавринович не дав відповіді на запитання про висновок Мін'юсту щодо закону про використання червоних прапорів.

Як передає кореспондент УНІАН, зокрема, після закінчення засідання Кабінету міністрів журналісти запитали у Лавриновича про те, чи проведено юридичну експертизу Закону "Про внесення змін до Закону України „Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" (щодо порядку офіційного використання копій прапора Перемоги).

З цього приводу міністр юстиції сказав: "У нас там по процедурі два тижні. Я зараз можу подивитися, чи закінчився чи ще не закінчився термін надсилання висновку. Президент підписує закони з огляду на різні пропозиції з різних джерел, які він отримує".

У той же час на зауваження журналістів про те, що під час святкування 66-ї річниці перемоги було помічено багато червоних прапорів, Лавринович зазначив: "Їй Богу, жодного прапора не розгорталось... На мою думку, потрібно, щоб ми мали історичну пам'ять і шанували державні символи".

При цьому міністр зазначив, що особисто для нього державним символом є синьо-жовтий прапор.

Нагадаємо, 6 травня глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін заявив, що АП передала закон про використання червоного прапора на експертизу в Кабмін та Мін'юст. "Після того, як будуть отримані відповідні експертні висновки, закон буде поданий на підпис Президенту України", - сказав Льовочкін.

Закон про внесення змін до Закону "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" (щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги) Верховна Рада прийняла 21 квітня .

4 травня Президент Віктор Янукович заявляв, що підпише закон про використання червоного прапора під час святкових заходів до Дня Перемоги, як тільки документ надійде йому на підпис.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.