Спецпроект

Тіло Миколи Пирогова забальзамують "ленінські" експерти з Москви

Міністерство економіки погодило Національному музею-садибі М.І. Пирогова закупівлю послуг з ребальзамації тіла відомого хірурга вартістю 192 тисяч грн.

Про це повідомляють "Наші гроші" з посиланням на "Вісник державних закупівель".

Роботи виконає "Всеросійський науково-дослідний інститут лікарських та ароматичних рослин Російської академії сільськогосподарських наук", який також опікується ребальзамацією тіла В.І.Леніна в Москві.

Російські науковці надали висновок щодо необхідності ребальзамації тіла Пирогова ще 2005 році. Кошти на це були виділені лише цього року.

Мавзолей Леніна: картонна модель для склеювання (АРТЕФАКТИ)

Відомий українській хірург Микола Пирогов - засновник топографічної анатомії і оперативної хірургії, піонер у застосуванні наркозу у військово-польових умовах - помер у 1881 році і був похований у своїй садибі під Вінницею.

Його тіло за бажанням дружини було забальзамоване. Зараз усипальниця і садиба Пирогова є національним музеєм із 15 тисячами експонатів.

Крім усипальниці Пирогова, в Україні є ще одне поховання з забальзамованим історичним діячем - це мавзолей Григорія Котовського у місті Котовськ на Одещині. Але після сплюндрування могили у 1941-му румунськими окупантами ребальзамацією тіла не займалися. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.