Спецпроект

Анонс: "Тюрма на Лонцького" кличе на Ніч

18 травня з 18 до 24 години будуть відкриті доступи до тюремного підвалу, м'якої камери та в'язничного карцеру, під відкритим небом у в'язничному подвір'ї демонструватимуть історичні документальні фільми, спогади дисидентів, ви зможете почути, як читають свої вірші політв'язні Ігор та Ірина Калинці...

Програма заходів до міжнародної акції "Ніч музеїв" у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького"

Середа, 18 травня 2011 року

18:00 - 24:00

18:00 - 19:30, двір Національного музею "Тюрма на Лонцького"

Молитва, покладання квітів, запалення лампад перед хрестом

Слово представників влади та громадськості, адміністрації та Наглядової ради музею

Солоспів Софії Федини

Виступ тріо бандуристок Львівського державного музичного училища ім. С. Людкевича під керівництвом Наталії Якимець

Виступ директора музею Руслана Забілого

Концерт хору "Нескорені"

19:25 - Запалення свічок на вікнах у музеї

Творчі акції: 

19:30, перший поверх

Виступ струнного квартету Тараса Менцінського

20:00 - 21:00, другий поверх

Політв'язні тюрми на Лонцького Ірина та Ігор Калинці читають свої поезії 1972 року з рукописних дисидентських книжок.

Декламація сторінок книжки "У полоні зла" політв'язня Михайла Масютка

21:00 - 24:00, третій поверх

відкриття інсталяції "Без тіла сорочка біла"

Соло на флейті - Божена Корчинська

Відеоінсталяція "Клітка" та концептуальний проект "Приватне" Володимира Стецьковича

Поетичні рецитації

Музикування Наталки Криничанки та її друзів-бардів: Василя Печарського, Оксани Романів, Андрія Бочка, акустичного гурту "Стихія"

 

Більше, ніж експозиція - автентичні приміщення Тюрми на Лонцького

19:45 - 24:00, підвал, вхід з першого поверху

відкритий доступ до підвальних приміщень з історичними реконструкторами товариства "Пам'ять"

19:45 - 24:00, третій поверх

відкритий доступ до "м'якої" камери та в'язничного карцеру

"Відео-музей"

21:00 - 24:00, другий поверх

Демонстрація відеозаписів спогадів політв'язнів

Фотоекскурсії європейськими музеями тоталітаризму

21:00 - 24:00, двір Музею

проектування фільмів над нічним Львовом

21:00 - "Радянська історія", 2008, реж. Едвін Шньоре, Латвія

22:25 - "Парох Майданека", 2006, реж. Гжегож Лінковський, Польща

23:00 - "Береза Картузька", 2007, реж. Юрій Луговий, Канада

24:00 - Викладення із запалених лампад і свічок слова "Пам'ятаю!"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.