Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ПІДПИСАВ ЗАКОН ПРО ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР

Президент Віктор Янукович підписав закон щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги.

Про це повідомляє прес-служба президента.

У прес-службі наголосили, що за результатами правової експертизи вищезазначеного закону Кабмін та Міністерство юстиції висловилися за його підписання.

Коли ви нарешті припините брехати?

Як відомо, 21 квітня Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає вивішування 9 травня поряд з державним прапором червоний прапор перемоги.

Згiдно iз законом, зовнiшній вигляд копій прапора Перемоги має вiдповiдати вигляду штурмового прапора ордена Кутузова другого ступеня 150-ї Iдрицької стрiлецької дивiзiї. 

У Львові - червоні прапори, бійки і стрілянина

Водночас до 9 травня Янукович так і не підписав цей документ.

Однак під час урочистої ходи Хрещатиком з нагоди вшанування 66-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні прапор Перемоги несли попереду державного, синьо-жовтого прапора

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.