Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ПІДПИСАВ ЗАКОН ПРО ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР

Президент Віктор Янукович підписав закон щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги.

Про це повідомляє прес-служба президента.

У прес-службі наголосили, що за результатами правової експертизи вищезазначеного закону Кабмін та Міністерство юстиції висловилися за його підписання.

Коли ви нарешті припините брехати?

Як відомо, 21 квітня Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає вивішування 9 травня поряд з державним прапором червоний прапор перемоги.

Згiдно iз законом, зовнiшній вигляд копій прапора Перемоги має вiдповiдати вигляду штурмового прапора ордена Кутузова другого ступеня 150-ї Iдрицької стрiлецької дивiзiї. 

У Львові - червоні прапори, бійки і стрілянина

Водночас до 9 травня Янукович так і не підписав цей документ.

Однак під час урочистої ходи Хрещатиком з нагоди вшанування 66-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні прапор Перемоги несли попереду державного, синьо-жовтого прапора

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.