Спецпроект

Депортовані з Польщі українці створюють партію і вимагають компенсації

Українці, переселені у 1944-46 роках з Холмщини, Підляшшя та інших етнічних територій, які нині перебувають у складі Польщі, вимагають надання їм статусу депортованого народу, відшкодування моральних і матеріальних збитків, а також вирішення питань щодо перепоховання жертв політичних репресій на території Польщі та спрощення перетину кордону для цих категорій громадян.

Як передає кореспондент УНІАН, про це йдеться в ухвалі всеукраїнських зборів громадської організації "Конгрес українців Холмщини і Підляшшя", що відбулися у Рівному.

Відповідне звернення учасники всеукраїнських зборів адресували президенту Віктору Януковичу, голові ВР Володимиру Литвину і генеральному секретареві Ради Європи Турбйорну Ягланду.

У зборах взяли участь представники осередків Конгресу з багатьох областей України, представники місцевої влади та громадськості. Перед початком заходу відбулася панахида в пам'ять жертв політичних репресій та покладання вінка до пам'ятника вихідцям з Холмщини і Підляшшя, які загинули під час трагічних подій, пов'язаних з їх депортацією в Україну.

Як заявив голова Конгресу Олександр Боровик, настав час активної боротьби за права депортованих людей і відшкодування їм моральних і матеріальних збитків, за відновлення історичної правди та справедливості. А для цього, за його словами, слід створити партію, зареєструвавши її первинні осередки не менш, ніж у 13 областях України.

Акція "Вісла" - останній акт українсько-польської трагедії

Боровик повідомив, що відповідну роботу уже розпочато. Орієнтовна назва майбутньої партії - Конгрес Депортованих Українців (КДУ).

Довідка: Згідно з угодою між урядом УРСР та Польським комітетом національного визволення, до України у 1944-46 роках було депортовано майже 500 тисяч осіб українського походження з території Холмщини, Підляшшя, Лемківщини та Надсяння.

Переселення супроводжувалось насиллям і злочинами стосовно цих українців з боку комуністичної влади та польських збройних формувань.

В угоді акція кваліфікувалась як добровільна евакуація населення, а переселенцям на новому місці в Радянській Україні обіцяли компенсацію землі - не менше, ніж 15 гектарів на сім'ю. Однак фактично у людей відібрали в колгоспи більшість із того майна і худоби, яке вони встигли вивезти з собою.

За свідченнями архівних документів, українські переселенці залишили у Польщі 102 тисячі господарств, 461 тисячу гектарів орної землі, покинули майже 90 тисяч житлових та 160 тисяч господарських будинків, оцінених на суму 615,8 млн злотих. Вони ж залишили засіяними зерновими культурами 165,7 тисяч гектарів землі та здали на потреби Червоної Армії майна та продуктів на суму понад 17 млн злотих.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.