Спецпроект

Львівські ковалі навчаться, як грамотно реставрувати історичні балкони

З 23 травня у Львові проект "Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста" розпочав перший тренінг для ковалів-реставраторів.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

"Наш спеціаліст працює в галузі реставрації металу вже понад 35 років, він оглянув кілька об'єктів у Львові, на яких проводилася реставрація і зауважив, що ремісничих навичок у майстрів вистачає, а бракує знань тільки щодо реставраційної частини, - розповіла керівник проекту Іріс Ґляйхман. - Тут ідеться в першу чергу про обачну реставрацію пам'яток архітектури та застосування історичних технік".

"Коли я вперше відвідав Львів, то був дуже вражений такою великою кількістю балконів та їх різноманіттям - вони усі різні, з різних епох, не можливо знайти двох однакових! Мешканці Львова в усі часи не замикалися у своїх квартирах, а проводили багато часу на своїх балконах, проте зараз вони знаходяться в дуже поганому стані, їх необхідно реставрувати вже", - зазначив реставратор металу Андреас Альтгаммер.

Для практичного семінару було обрано красивий балкон епохи пізнього бароко на вул. Вірменській, якому близько 250 років.

В ті часи майстри використовували зовсім інші техніки, ніж ті, якими користуються сучасні ковалі. Саме тому для правильної реставрації важливо послуговуватися тогочасними методами і бути ознайомленим з ними.

Семінар проходитиме в два етапи: протягом наступного тижня учасники під пильним керівництвом Андреаса Альтгаммера демонтують балкон, зроблять всі необхідні попередні дослідження, опис пошкоджень та напишуть концепцію реставрації, під час другого етапу ковалі проведуть безпосередньо реставрацію та монтаж балкону.

Нагадаємо, у Львові уже проходили тренінги з реставрації дерева, каменю, ліпнини та настінного розпису.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.