Спецпроект

У Києві відкрили музей історії військової прокуратури

Музей iсторiї Вiйськової прокуратури Центрального регiону вiдкрили в Києвi.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Як розповiв у понедiлок журналiстам пiд час вiдкриття музею вiйськовий прокурор Центрального регiону Микола Голомша, у музеї представлено понад 200 експонатiв. Це матерiали про iсторiю виникнення прокуратури в Українi, документи та фотографiї про створення вiйськових прокуратур у Київському i Харкiвському вiйськових округах.

В експозицiї музею також вiдображено документальний досвiд дiяльностi вiйськових прокуратур українських миротворчих контингентiв на територiї iнших держав.

"Значне мiсце в експозиції посiдає iнформацiя про роль вiйськових прокурорiв, якi наглядали за законнiстю у вiйськових формуваннях пiд час Великої Вiтчизняної вiйни, пiд час локальних воєн на територiї iнших держав i лiквiдацiї наслiдкiв аварiї на ЧАЕС, - сказав прокурор. - Також у музеї вiдображено досвiд дiяльностi вiйськової прокуратури в українському миротворчому контингентi в Iраку".

За словами Голомші, музей можуть вiдвiдати всi охочi.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.