Спецпроект

Знищення Колесниковим "Київської фортеці" підтверджено документально

Проведення НСК "Олімпійським" будівельних робіт біля пам'ятки культурної спадщини "Косий капонір" Національного історико-архатектурного музея "Київська фортеця" здійснюється з порушенням вимог законодавства.

Про це йдеться у акті обстеження та перевірки надання дозвільної документації на роботи біля об'єкту "Косий капонір" за адресою вул.Госпітальна, 24а, повідомив член комісії з розслідування законності проведення робіт на території "Київської фортеці", голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Обстеження проводили Інспекція державного контролю Головного управління охорони культурної спадщини та Державна служба з питань національної культурної спадщини Міністерства культури України.

Згідно з розпорядженням КМДА від 17.05.02 № 979 поряд із пам'ятками історії та культури та в архітектуних охоронних зонах при проектуванні повинна зберігатися історична планувальна структура та цінний природний ландшафт та історична забудова.

Планування в межах зон охорони можуть виконуватися тільки на підставі відповідної містобудівної документації, передпроектних досліджень, на основі яких складаються історико-архітектурні опорні плани.

Ця документація, яка визначена у розпорядженні, не була надана.

Відповідно до Закону "Про охорону культурної спадщини" роботи на зазначені території заборонені без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. Дозвіл на проведення робіт на зазначені території архітектурно-охоронної зони Головним управлінням охорони культурної спадщини не надавався.

Олександр Бригинець збирається надати відповідні документи у прокуратуру, хоча це мав зробити голова КМДА Олександр Попов.

Нагадаємо, поруч з "Косим капоніром" проводяться будівельні, земляні роботи: в кількох метрах від об'єкта розташовано буронабивні палі, паркан будівельного майданчика розташовано приблизно у двох метрах від стіни пам'ятки, що пошкоджує об'єкт культної спадщини і загрожує знищенням.

"Косий капонір" класифікується як витвір архітектури та інженерного мистецтва, є пам'яткою культурної спадщини національного значення, розташований в межах архітектурної охоронної зони та центрального історичного ареалу Києва.

Нагадаємо, що комісію щодо проблем "Київської фортеці" було створено 12 травня за розпорядженням голови КМДА Попова після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території Фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі. 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.