Спецпроект

Знищення Колесниковим "Київської фортеці" підтверджено документально

Проведення НСК "Олімпійським" будівельних робіт біля пам'ятки культурної спадщини "Косий капонір" Національного історико-архатектурного музея "Київська фортеця" здійснюється з порушенням вимог законодавства.

Про це йдеться у акті обстеження та перевірки надання дозвільної документації на роботи біля об'єкту "Косий капонір" за адресою вул.Госпітальна, 24а, повідомив член комісії з розслідування законності проведення робіт на території "Київської фортеці", голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Обстеження проводили Інспекція державного контролю Головного управління охорони культурної спадщини та Державна служба з питань національної культурної спадщини Міністерства культури України.

Згідно з розпорядженням КМДА від 17.05.02 № 979 поряд із пам'ятками історії та культури та в архітектуних охоронних зонах при проектуванні повинна зберігатися історична планувальна структура та цінний природний ландшафт та історична забудова.

Планування в межах зон охорони можуть виконуватися тільки на підставі відповідної містобудівної документації, передпроектних досліджень, на основі яких складаються історико-архітектурні опорні плани.

Ця документація, яка визначена у розпорядженні, не була надана.

Відповідно до Закону "Про охорону культурної спадщини" роботи на зазначені території заборонені без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. Дозвіл на проведення робіт на зазначені території архітектурно-охоронної зони Головним управлінням охорони культурної спадщини не надавався.

Олександр Бригинець збирається надати відповідні документи у прокуратуру, хоча це мав зробити голова КМДА Олександр Попов.

Нагадаємо, поруч з "Косим капоніром" проводяться будівельні, земляні роботи: в кількох метрах від об'єкта розташовано буронабивні палі, паркан будівельного майданчика розташовано приблизно у двох метрах від стіни пам'ятки, що пошкоджує об'єкт культної спадщини і загрожує знищенням.

"Косий капонір" класифікується як витвір архітектури та інженерного мистецтва, є пам'яткою культурної спадщини національного значення, розташований в межах архітектурної охоронної зони та центрального історичного ареалу Києва.

Нагадаємо, що комісію щодо проблем "Київської фортеці" було створено 12 травня за розпорядженням голови КМДА Попова після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території Фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі. 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.