Спецпроект

Знищення Колесниковим "Київської фортеці" підтверджено документально

Проведення НСК "Олімпійським" будівельних робіт біля пам'ятки культурної спадщини "Косий капонір" Національного історико-архатектурного музея "Київська фортеця" здійснюється з порушенням вимог законодавства.

Про це йдеться у акті обстеження та перевірки надання дозвільної документації на роботи біля об'єкту "Косий капонір" за адресою вул.Госпітальна, 24а, повідомив член комісії з розслідування законності проведення робіт на території "Київської фортеці", голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Обстеження проводили Інспекція державного контролю Головного управління охорони культурної спадщини та Державна служба з питань національної культурної спадщини Міністерства культури України.

Згідно з розпорядженням КМДА від 17.05.02 № 979 поряд із пам'ятками історії та культури та в архітектуних охоронних зонах при проектуванні повинна зберігатися історична планувальна структура та цінний природний ландшафт та історична забудова.

Планування в межах зон охорони можуть виконуватися тільки на підставі відповідної містобудівної документації, передпроектних досліджень, на основі яких складаються історико-архітектурні опорні плани.

Ця документація, яка визначена у розпорядженні, не була надана.

Відповідно до Закону "Про охорону культурної спадщини" роботи на зазначені території заборонені без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. Дозвіл на проведення робіт на зазначені території архітектурно-охоронної зони Головним управлінням охорони культурної спадщини не надавався.

Олександр Бригинець збирається надати відповідні документи у прокуратуру, хоча це мав зробити голова КМДА Олександр Попов.

Нагадаємо, поруч з "Косим капоніром" проводяться будівельні, земляні роботи: в кількох метрах від об'єкта розташовано буронабивні палі, паркан будівельного майданчика розташовано приблизно у двох метрах від стіни пам'ятки, що пошкоджує об'єкт культної спадщини і загрожує знищенням.

"Косий капонір" класифікується як витвір архітектури та інженерного мистецтва, є пам'яткою культурної спадщини національного значення, розташований в межах архітектурної охоронної зони та центрального історичного ареалу Києва.

Нагадаємо, що комісію щодо проблем "Київської фортеці" було створено 12 травня за розпорядженням голови КМДА Попова після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території Фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.