Спецпроект

Знищення Колесниковим "Київської фортеці" підтверджено документально

Проведення НСК "Олімпійським" будівельних робіт біля пам'ятки культурної спадщини "Косий капонір" Національного історико-архатектурного музея "Київська фортеця" здійснюється з порушенням вимог законодавства.

Про це йдеться у акті обстеження та перевірки надання дозвільної документації на роботи біля об'єкту "Косий капонір" за адресою вул.Госпітальна, 24а, повідомив член комісії з розслідування законності проведення робіт на території "Київської фортеці", голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Обстеження проводили Інспекція державного контролю Головного управління охорони культурної спадщини та Державна служба з питань національної культурної спадщини Міністерства культури України.

Згідно з розпорядженням КМДА від 17.05.02 № 979 поряд із пам'ятками історії та культури та в архітектуних охоронних зонах при проектуванні повинна зберігатися історична планувальна структура та цінний природний ландшафт та історична забудова.

Планування в межах зон охорони можуть виконуватися тільки на підставі відповідної містобудівної документації, передпроектних досліджень, на основі яких складаються історико-архітектурні опорні плани.

Ця документація, яка визначена у розпорядженні, не була надана.

Відповідно до Закону "Про охорону культурної спадщини" роботи на зазначені території заборонені без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. Дозвіл на проведення робіт на зазначені території архітектурно-охоронної зони Головним управлінням охорони культурної спадщини не надавався.

Олександр Бригинець збирається надати відповідні документи у прокуратуру, хоча це мав зробити голова КМДА Олександр Попов.

Нагадаємо, поруч з "Косим капоніром" проводяться будівельні, земляні роботи: в кількох метрах від об'єкта розташовано буронабивні палі, паркан будівельного майданчика розташовано приблизно у двох метрах від стіни пам'ятки, що пошкоджує об'єкт культної спадщини і загрожує знищенням.

"Косий капонір" класифікується як витвір архітектури та інженерного мистецтва, є пам'яткою культурної спадщини національного значення, розташований в межах архітектурної охоронної зони та центрального історичного ареалу Києва.

Нагадаємо, що комісію щодо проблем "Київської фортеці" було створено 12 травня за розпорядженням голови КМДА Попова після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території Фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі. 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.