Спецпроект

Київських реставраторів не викинуть на вулицю - рішення суду

Сьогодні суд виніс вирок за позивом Київського національного музею російського мистецтва до Національного реставраційного центру, що сперечались за приміщення.

Згідно з судовим рішенням, Центр із його приміщень виселяти не будуть.

Про це повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

На думку депутата, суд прийняв правильне рішення. В умовах, коли чиновникам байдужа доля закладів культури, він просто зафіксував ситуацію в тому вигляді, в якому вона є зараз.

"Це означає, що для того, щоб забезпечити безконфліктне і процвітаюче існування і розвиток Музею і Центру, високопосадовцям усе ж доведеться сісти за стіл переговорів і знайти прийнятний вихід", - зазначив Бригинець.

Нагадаємо, що у квітні КМДА мало намір виселити Реставраційний центр із робочих приміщень на користь музею російського мистецтва. Між цими двома закладами культури тривала судова суперечка щодо будинку на вул. Терещенківській, 9-б.

Національний реставраційний центр України було створено у 1938 році. Зараз він має філії у Львові, Одесі і Харкові, а творчий колектив центру нараховує близько 200 художників-реставраторів, хіміків, фізиків, біологів, рентгенологів, кліматологів, істориків та мистецтвознавців.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.