Спецпроект

Музей історії Києва виселяють з "будинку Петра"

Міська влада виселяє Музей історії Києва з "будинку Петра" на Подолі, внаслідок чого археологічні фонди науковців можуть бути втрачені.

Про це заявив голова фракції "УДАР" у Київраді Віталій Кличко. За його словами, до депутатів звернулися працівники музею, які просять запобігти виселенню.

"Іще в 2004 році музей позбавили приміщення на вулиці Пилипа Орлика і "тимчасово" переселили його до Українського дому. При цьому частина музейних фондів просто загубилася, - сказав Кличко. - В 2007 році Київрада прийняла рішення побудувати для музею окреме приміщення на вул. Інститутській, але після років управління Києвом "молодої команди" Черновецького музей утратив усі шанси отримати будівлю. Тепер влада хоче позбавити музей іще й приміщень, де зберігаються унікальні предмети старовини".

Хоча столичні чиновники нібито надають для зберігання археологічних фондів інше приміщення, працівники музею сприймають це як чергову спробу розпорошення колекції та говорять про загрозу втрати унікальних експонатів (як це вже траплялось у минулому), зазначає прес-служба Кличка.

Проти таких дій влади виступає й Інститут археології НАНУ.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.