Спецпроект

Померла Олена Боннер

Після важкої хвороби померла відома російська правозахисниця, вдова академіка Андрія Сахарова Олена Боннер.

Як повідомляє Ехо Москви, вона померла в суботу в Бостоні у віці 88 років.

За словами дочки правозахисниці Тетяни Янкелевич, прощання з Боннер пройде в США, а похована вона буде в Москві, відповідно до своєї останньої волі.

Тіло буде піддано кремації, урну з прахом поховають на Востряковському цвинтарі - там, де спочиває її чоловік - академік Сахаров, мати і брат.

Лікар-педіатр, учасниця війни, в 1965 році Боннер вступила в КПРС, але після подій осені 1968 покинула лави партії. З того часу активно брала участь у протестах проти судових переслідувань радянських дисидентів, в 1974 створила фонд допомоги дітям політв'язнів.

Олена Боннер: "Правозахисник - така ж професія, як інші"

Через рік саме Боннер представила Андрія Сахарова на церемонії вручення йому Нобелівської премії миру. Коли академіка відправили на заслання в Горький, вона поїхала з ним, в 1984 році її також засудили до заслання, звинувативши в поширенні "неправдивих відомостей, що паплюжать радянський лад".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.