Спецпроект

На Волині вшанували Скоропадського і Нахічеванського

У місті Рожище на Волині відкрили меморіальну дошку з нагоди 95-ї річниці Брусилівського прориву.

Урочистості відбулися за участю Надзвичайного і повноважного посла Азербайджану в Україні Єйнулли Ядулли оглу Мадатлі та голови Волинської облдержадміністрації Бориса Клімчука, повідомляють "Волинські новини".

Меморіальна дошка відкрита на честь перебування у Рожищі національних героїв України та Азербайджану Павла Скоропадського і Гусейна Хана Нахічеванського, які в 1916 році служили як генерали в Російській імператорській армії.

Проект зреалізовано за благодійні кошти, акумульовані громадським фондом "Останній солдат".

Павло Скоропадський
(1873-1945) - український громадський, політичний діяч, військовик.

Походив з козацько-старшинського роду Скоропадських. Офіцер армії Російської імперії. Учасник російсько-японської (1904-1905) та Першої світової воєн (1914-1918). Гетьман Української Держави (29 квітня - 14 грудня 1918).

Гусейн Хан Нахічеванський (1863-1919) - російський генерал від кавалерії, генерал-ад'ютант.

Походив з можновладної ханської родини Нахічеванських Єреванської губернії. Командував елітними кавалерійськими частинами і був єдиним за всю історію генерал-ад'ютантом-мусульманином в Російській імператорській армії.

Кавалер 15 російських і 9 іноземних державних нагород, включаючи бойові ордени Святого Георгія 3-го і 4-го ступенів і Золоту зброю "За хоробрість". Імовірно, розстріляний більшовиками в січні 1919 року.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.